Спорідненість за ступенем – це кількісна міра “генеалогічної відстані” між двома особами, яка визначається кількістю поколінь (народжень) у найкоротшому родовому шляху між ними.
У професійній генеалогічній практиці “ступінь спорідненості” трактують як кількісну міру відстані між двома особами в межах родової схеми. Базове правило зводиться до підрахунку поколінь, тобто кількості послідовних переходів за моделлю “батько/мати → дитина” уздовж найкоротшого шляху, який поєднує двох людей.
Якщо йдеться про пряму лінію (відносини “предок ↔ нащадок”), ступінь визначають максимально просто: це кількість поколінь між особами. Іншими словами, генеалог рахує, скільки разів потрібно перейти від одного до іншого по вертикалі родоводу: батько–дитина дає один перехід, дід–онук — два, прадід–правнук — три, і так далі.
У випадку бокової (колатеральної) лінії, коли особи не походять одна від одної, але мають спільного предка, підхід інший. Ступінь обчислюють як суму поколінь від кожної особи до спільного предка: спочатку піднімаються “вгору” родоводом від першої особи до точки спільного походження, а потім “вниз” до другої особи. У підрахунку знову використовують ті самі кроки “батько/мати → дитина”, але вже по двох гілках, які сходяться у спільному предку.
Частіше у генеалогічних висновках та родинних конструкціях використовуються саме ступені спорідненості.