Родовідна структура — це впорядкована модель родинних зв’язків, яка описує, хто від кого походить, як родина розгалужується у поколіннях, і як окремі особи та сім’ї поєднані між собою в часі й просторі.
У професійній генеалогії родовідна структура не лише формує “дерево”, а й доповнює його даними і доказами, де кожен зв’язок має тип (кровний, шлюбний або правовий), лінію (пряму або бокову), ступінь спорідненості, часові межі та джерельне підтвердження.
Родовідна структура формується від фактів до зв’язків. Генеалог збирає первинні події (народження, хрещення, шлюб, смерть, поховання), ідентифікує осіб (відсікає тезок), встановлює сімейні ядра (пари та їхніх дітей), а потім поєднує ці ядра у лінії поколінь. Далі структура розширюється боковими гілками (брати й сестри, кузени й кузини), фіксуються міграції, соціальний статус, майнові та сусідські зв’язки в якості підтримувальних доказів. На кожному етапі зв’язки маркуються рівнем доведеності й прив’язуються до джерел.
Основні елементи родовідної структури:
- особа (вузол);
- подія (народження/хрещення, шлюб, смерть/поховання тощо);
- зв’язок (філіація батько/мати—дитина, шлюбний союз та інші релевантні відносини);
- лінія і гілка (пряма та бокова);
- покоління (рівні);
- локація (населений пункт/парафія/адміністративна одиниця);
- джерело та доказовий ланцюг;
- рівень доведеності кожного зв’язку.
На відміну від структури родоводу, родовідна структура є повною дослідницькою конструкцією, яка поєднує в собі людей, події, документи та доказовість. Саме наявність джерел і маркера доведеності робить родовідну структуру професійною, в той час як структура родоводу є візуальною схемою.